Максим Ємець «Єнот» (21 вересня 1994 року—4 лютого 2025)— підполковник Збройниих Сил України, старший офіцер підрозділу спеціального призначення ГУР МО, поет. Народився у селі Старий Косів Івано-Франківської області. Навчався у Косівській гімназії-інтернаті, потім — в Івано-Франківському фінансово-комерційному коледжі імені Степана Граната. Максим Ємець став на захист країни у 19 років — у 2014. Спершу воював у складі батальйону "Айдар", 4 серпня 2014 перейшов до лав 54 окремого розвідувального батальйону на посаді навідника-оператора. Згодом військовий став командиром взводу у 10 гірсько-штурмовій бригаді.У 2018 році, після завершення навчання на курсах лідерства в Одеській військовій академії, отримав офіцерське звання "молодший лейтенант". Велика війна застала Максима Ємця на посаді командира розвідувальної роти 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Пройшов бої за Попасну.1 червня 2022 Максим Ємець став командиром мотопіхотного батальйону 10 гірсько-штурмової бригади "Едельвейс". На той момент він вів бої у Сіверськодонецьку.Після оборони Сіверськодонецька Максим Ємець перевівся у загальновійськову частину ГУР МО. Там брав участь в операціях на різних напрямках фронту.З грудня 2024 Максим Ємець перебував на Покровському напрямку. Він працював над організацією та координацією військових операцій з оборони, зокрема, на околицях Покровська, Піщаного. Завдяки злагодженим діям 425 штурмовий полк "Скала" та 32 окрема механізована бригада звільнили село Піщане. За життя військовий отримав дві нагороди — "За військову службу Україні" (2016 рік) та орден "За мужність" III ступеня (13 березня 2022 року). Посмертно Максима Ємця нагородили медаллю "Хрест бойових заслуг". Військовослужбовець загинув 4 лютого 2025 року під час артилерійського обстрілу на Покровському напрямку.