Володимир Рафєєнко – український письменник, поет, літературознавець, есеїст, кінознавець, лектор. Член Українського центру міжнародного ПЕН-клубу. Народився й виріс у Донецьку. Перші сорок п’ять років життя говорив і писав лише російською. Після окупації рідного міста російськими бойовиками влітку 2014 року був змушений покинути рідне місто і переїхати на Київщину, де і розпочав непростий шлях внутрішньо переміщеної особи. Анексія українських територій у 2014 році відбувалася під гаслами захисту російськомовного населення. Таким чином, і Рафєєнко як російськомовний українець стає головною причиною війни. Саме тому він поставив собі за мету – вивчити українську мову не тільки на розмовному рівні, а щоби писати українською художні твори. 2019 року вийшов у світ перший його роман, написаний українською: «Мондеґрін (пісні про смерть і любов)». Він був перекладений англійською і на початку 2022-го книжку видав Український Інститут Гарвардського університету («Mondegreen: Songs about Death and Love». Translated and introduced by Mark Andryczyk (Cambridge, Mass.: Ukrainian Research Institute, Harvard University). Із початком повномасштабної війни Росії проти України 24 лютого 2022 року Рафєєнко протягом кількох тижнів був змушений жити на окупованих територіях. Досвід цих днів ліг в основу п’єси «Мобільні хвилі буття».