|Ukrcenter= |Примітки= Григорій Михайлович Тютюнник (23 квітня 1920, c. Шилівка Зіньківського району, Полтавщина, Українська РСР, СРСР — 29 серпня 1961, Львів, Українська РСР) — український письменник, журналіст, публіцист, педагог. Брат Григора Тютюнника. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка за роман «Вир» (1963, посмертно). Ще школярем опублікував вірш КОМСОЛЕЦЬ у районній газеті «Більшовик Зіньківщини» (1937). Був членом літературної студії Харківського університету, літературного об'єднання при Спілці радянських письменників України. 28 червня 1941 року пішов добровольцем на фронт у складі студентського батальйону. Через важкі поранення був комісований, у квітні 1945 року повернувся додому інвалідом війни 2-ї групи. 1946 року закінчив Харківський університет і працював за призначенням учителем української мови і літератури у Львівському технікумі культосвіти, а згодом — у школі міста Кам'янки-Бузької. Із 1950 року почав писати прозу (перше опубліковане оповідання — «Мирон Розбийгора», 1950). Перша збірка новел «Зорані межі» (1951) викликала контроверсійні відгуки критики. Від 1956 року — член Спілки письменників, співробітник журналу «Жовтень» (нині «Дзвін», завідувач відділу прози, 1956—1958), у якому опублікував дві частини роману «Вир» (1956). Помер у Львові.